страхатися
СТРАХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок . 1. чого і без додатка. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь, боятися когось, чогось; лякатися. Ще б не страхатись - щось зашелестіло і підкралося ззаду до хлопчини (Донч., VI, 1957, 23); - І не страшно вам отут у посадках? - запитала Ольга. - А чого страхатись? Як парубком був, чорти за мною ганялись, і то не боявсь (Гончар, Людина.., 1960, 183).
2. Відчувати занепокоєння, побоюватися чогось; турбуватися. Вони страхалися, щоб Настуся часом не заподіяла собі якогось лиха (Н.-Лев., IV, 1956, 252); Вона йде усюди, та й усюди світом нудить. Мати дуже тужила, та ще й страхалася - що буде з нею (Вовчок, І, 1955, 229); - Щось трапилось? Що з Васильком? - питає [дід Дунай] захриплим, одерев'янілим голосом. -Не страхайтесь, - хоче посміхнутись Гликерія Михайлівна. - Найтяжче пройшло (Стельмах, І, 1962, 405).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | страхаюся | страхаємося |
2 особа | страхаєшся | страхаєтеся |
3 особа | страхається | страхаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | страхатимуся | страхатимемося |
2 особа | страхатимешся | страхатиметеся |
3 особа | страхатиметься | страхатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | страхався | страхалися |
Жіночий рід | страхалася | |
Середній рід | страхалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | страхаймося | |
2 особа | страхайся | страхайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | страхаючись | |
Минулий час | страхавшись |