пробіл
ПРОБІЛ, у, ч. 1. Незаповпене місце між словами, рядками і т. ін. у друкованому тексті. При високому друці ті ділянки друкарської форми, які сприймають фарбу, знаходяться вище від тих, які залишаються «нейтральними» і створюють на папері пробіли (Наука.., 5, 1965, 59); // Незаповнене місце між візерунками на тканині. Чорні вишивки, геометричні або скомпоновані з гірлянд та букетів, виконано .. з великими пробілами (Нар. мист.., 1966, 12); На подолах її [скатертини] в'ється ламана широка лінія, у трикутних пробілах якої вишито півквадрати (Нар. тв. та етн.. 3, 1968, 68).
2. рідко. Те саме, що прогалина. Жив-проживав всіми знаний славний професор Ріс, З ним - і родина його. Та історія має пробіли . - Знов не скажу я нічого про склад і про кількість родини (Еллан, І, 1958, 216).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пробіл | пробіли |
Родовий | пробілу | пробілів |
Давальний | пробілові, пробілу | пробілам |
Знахідний | пробіл | пробіли |
Орудний | пробілом | пробілами |
Місцевий | на/у пробілі | на/у пробілах |
Кличний | пробіле | пробіли |
пробілити
ПРОБІЛИТИ див. пробілювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробілю | пробілимо |
2 особа | пробілиш | пробілите |
3 особа | пробілить | пробілять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пробілив | пробілили |
Жіночий рід | пробілила | |
Середній рід | пробілило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробілімо | |
2 особа | пробіли | пробіліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пробіливши |