почмихувати
ПОЧМИХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Чмихати час від часу. Луківна слухала доньку, затамувавши подих, і лише стиха почмихувала носом (Баш, На.. дорозі, 1967, 86); Дід Максим не сердився, почмихував тільки сміхотливо та лукаво мружив очі (Збан., Єдина, 1959, 353); На коліях стомлено почмихував паровоз (Збан., Сеспель, 1961, 245).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почмихую | почмихуємо |
2 особа | почмихуєш | почмихуєте |
3 особа | почмихує | почмихують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почмихуватиму | почмихуватимемо |
2 особа | почмихуватимеш | почмихуватимете |
3 особа | почмихуватиме | почмихуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | почмихував | почмихували |
Жіночий рід | почмихувала | |
Середній рід | почмихувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почмихуймо | |
2 особа | почмихуй | почмихуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | почмихуючи | |
Минулий час | почмихувавши |