поналітати
ПОНАЛІТАТИ, ає, док. 1. Прилетіти куди-небудь (про багато птахів, метеликів і т. ін.). Підійде до неї [жінки] дика коза, от вона надоїть молочка та й нап'ється; поналітають до неї дрохви, хохітва і нанесуть яєчок (Стор., І, 1957, 65); Голодують пташки. Багато їх до села поналітало, в комори (Коп., Як вони.., 1948, 100); * Образно. Я світло погасив, дрімаю в самотині. Аж чую - в хату ось поналітали Сумні, таємні, як мара, нічнії тіні І в головах у мене поставали (Манж., Тв., 1955, 140).
2. Осідаючи, нагромадитися у великій кількості (про пил, пух і т. ін.). - Доцю! Помий ікони. Протри святителям очі.. Та й на вуха, і на брови он якої пилюги поналітало! (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 85).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поналітаю | поналітаємо |
2 особа | поналітаєш | поналітаєте |
3 особа | поналітає | поналітають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поналітав | поналітали |
Жіночий рід | поналітала | |
Середній рід | поналітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поналітаймо | |
2 особа | поналітай | поналітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поналітавши |