понакривати
ПОНАКРИВАТИ, аю, аєш, док., перех. Накрити якусь кількість чого-небудь (кожне зокрема). Юля, понакривавши долонями груди, що напинали купальник, деякий час стояла на березі (Тют., Вир, 1964, 239).
@ Понакривати столи - поставити на столи їжу. Святий вечір. Уже позасвічували свічки, понакривали столи (Круш., Буденний хліб.., 1960, 17).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понакриваю | понакриваємо |
2 особа | понакриваєш | понакриваєте |
3 особа | понакриває | понакривають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понакривав | понакривали |
Жіночий рід | понакривала | |
Середній рід | понакривало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понакриваймо | |
2 особа | понакривай | понакривайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понакривавши |