їжа
ЇЖА, і, ж. 1. Те, що їдять і п'ють; харчі. Хівря турбувалася їжею: пекла хліб, варила страву (Мирний, IV, 1955, 222); Вранці, поки Гафійка готувала їм [свиням] їжу, все це вищало, кувікало, хрюкало і товкло мордами в двері (Коцюб., II, 1955, 51).
2. розм., рідко. Те саме, що їда 1. Титар підганяв хлопців, щоб швидше махали ложками та не длялись [барилися] за їжею (Н.-Лев., III, 1956, 107); Дід за-присягся, що цукерка не для їжі (Ю. Янов., II, 1954, 109).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | їжа | |
Родовий | їжі | |
Давальний | їжі | |
Знахідний | їжу | |
Орудний | їжею | |
Місцевий | на/у їжі | |
Кличний | їже |
їзити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | їжу | їзимо |
2 особа | їзиш | їзите |
3 особа | їзить | їзять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | їзитиму | їзитимемо |
2 особа | їзитимеш | їзитимете |
3 особа | їзитиме | їзитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | їзив | їзили |
Жіночий рід | їзила | |
Середній рід | їзило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | їзімо | |
2 особа | їзи | їзіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | їзячи | |
Минулий час | їзивши |