очко
ОЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до око1. Зелененькі огірочки, Жовтенькі цвіточки... Нема мого миленького, Плачуть карі очки! (Укр.. лір. пісні, 1958, 256); З очка її раптом викотилася велика сльоза (Ю. Янов., І, 1954, 101); * Образно. Під їх [будяків].. листям .. нидіє м'яка травка, щезають біленькі очка маргариток (Фр., IV, 1950, 325).
2. рідко. Те саме, що вічко12-6. Ходить світлоокий у коридорі вартовий .. А в двері камери з очка за ним слідкують очі чорні (Сос., І, 1957, 420); Ми приперли волочок до берега... Крізь очка забілілося широке, товсте щучине черево (Фр., III, 1950, 336); Хвостом разів із п'ять махнула [кобила] Якраз коло очка в улії. Бджола за ногу і вджагнула [вджигнула] (Укр. поети-романтики.., 1968, 394); Десь недалеко на липі била в очко дуплянки бджола... (Кос., Новели, 1962, 80); Побачив [Липтак] на шипшині прищепу. - Очко троянди! - зрадів (Томч., Готель.., 1960, 36); * Образно. З правих дверей викотилась на підмосток з бильцями людина, схожа на велику бараболю. Очі і ніс - це очка бараболі, що ось-ось почне пускати кільця (Ірчан, II, 1958, 95).
3. рідко. Камінець у персні. На правій руці та із пальця Ізпав перстеник золотенький, Очко із його закотилось... (Укр. поети-романтики.., 1968, 525).
ОЧКО, а, с. 1. Одиниця рахунку у спортивних змаганнях та різних іграх. На червоному щиті суддя-інформатор крейдою пише очки, завойовані командами (Собко, Матв. затока, 1962, 355); Розігравшись і прагнучи тільки виграшу, класні команди інтенсивно набирають очки (Літ. Укр., 13.IX 1966. 4).
Дати десять (сто і т. ін. ) очок уперед (наперед) - значно перевершити кого-, що-небудь у чомусь. - А дід - го-го, цей кому хочеш дасть сто очок наперед! (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 94).
2. розм. Азартна картярська гра; двадцять одно. - Там хлопці пруть німця, ллють кров, а ця худобина грає в очко? Та як же це так? Як же так? (Тют., Вир, 1964, 484).
3. друк. Опукле зображення літери або іншого знака на друкарській літері.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | очко | очки, очка |
Родовий | очка | очок |
Давальний | очкові, очку | очкам |
Знахідний | очко | очки, очка |
Орудний | очком | очками |
Місцевий | на/у очку | на/у очках |
Кличний | очко | очки, очка |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | очко | очки |
Родовий | очка | очок |
Давальний | очкові, очку | очкам |
Знахідний | очко, очка | очки |
Орудний | очком | очками |
Місцевий | на/у очку | на/у очках |
Кличний | очко | очки |
очковий
ОЧКОВИЙ1, а, е. 1. З обводами навколо очей або з плямами на голові чи шиї, що нагадують окуляри (про деяких тварин). Очкова змія; Червоноспинний пелікан мешкає в Африці.., очковий - в Австралії, Тасманії і Новій Гвінеї (Наука.., 11, 1972, 43).
2. у знач. ім. очкове, вого, с., іст. Податок на вулик. - А нащо їм гроші? Рибу ловлять, хліб сіють, городину мають. Ми ж з них ні очкового, ні рогатого, ніякого іншого чиншу не беремо (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 401).
ОЧКОВИЙ2, а, е. Прикм. до очко 1. Очкова система обліку; Турне Луганської "Зорі" по стадіонах України не поповнило її очковий баланс (Рад. Укр., 1.VІІ 1967, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | очковий | очкова | очкове | очкові |
Родовий | очкового | очкової | очкового | очкових |
Давальний | очковому | очковій | очковому | очковим |
Знахідний | очковий, очкового | очкову | очкове | очкові, очкових |
Орудний | очковим | очковою | очковим | очковими |
Місцевий | на/у очковому, очковім | на/у очковій | на/у очковому, очковім | на/у очкових |