зелененький
ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до зелений. Глянь у поле - там билинка Росте зелененька (Пісні та романси.., II, 1956, 50); За ялину зелененьку Тихо місяць заховавсь (Л. Укр., IV, 1954, 126); Від неї [могили] залишився тільки невеличкий горбик землі, порослий бур'янцем і ніжною зелененькою травичкою (Тют., Вир, 1964, 201).
2. перен., розм. Який не має достатнього життєвого досвіду; малодосвідчений. Такого зроду-віку не було, щоб Сашкові хтось вказував на його обов'язки, а тим більше, коли його бралися опікати отакі неоперені, отакі зелененькі горобчики... (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 149).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зелененький | зелененька | зелененьке | зелененькі |
Родовий | зелененького | зелененької | зелененького | зелененьких |
Давальний | зелененькому | зелененькій | зелененькому | зелененьким |
Знахідний | зелененький, зелененького | зелененьку | зелененьке | зелененькі, зелененьких |
Орудний | зелененьким | зелененькою | зелененьким | зелененькими |
Місцевий | на/у зелененькому, зелененькім | на/у зелененькій | на/у зелененькому, зелененькім | на/у зелененьких |