невідкритий
НЕВІДКРИТИЙ, а, е. 1. Із закритим отвором; закоркований. - Шампанського..! - викрикнув один із офіцерів і простяг руку до невідкритої пляшки (Тют., Вир, 1964, 446).
2. Прихований від кого-небудь; невідомий комусь. Дьяконову.. інколи здається, що Оленчук не все йому договорює, що є в нього на думці щось своє, невідоме, невідкрите Дьяконову (Гончар, II, 1959, 62); Скільки невідомих таємниць, скільки невідкритих новин ще й сьогодні можна знайти на темних полицях старих, забутих архівів! (Вітч., 12, 1964, 148).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невідкритий | невідкрита | невідкрите | невідкриті |
Родовий | невідкритого | невідкритої | невідкритого | невідкритих |
Давальний | невідкритому | невідкритій | невідкритому | невідкритим |
Знахідний | невідкритий, невідкритого | невідкриту | невідкрите | невідкриті, невідкритих |
Орудний | невідкритим | невідкритою | невідкритим | невідкритими |
Місцевий | на/у невідкритому, невідкритім | на/у невідкритій | на/у невідкритому, невідкритім | на/у невідкритих |