нарис
НАРИС, у, ч. 1. Те, що написане, намічене, складене і т. ін. попередньо, в загальних рисах; проект. - Мій син уже нарис такого контракту зробив! (Фр., III, 1950, 399); // рідко. Контури чого-небудь. Химерні, довгасті тіні маревними нарисами лежать на білій сосновій підлозі, .. сповнюють кімнату якимсь таємничим присмерком (Стар., Облога.., 1961, 15).
2. Оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому автор зображує підмічені ним у житті дійсні факти, події, конкретних людей. Ми починали разом: він - свою льотну службу, а я - писати нариси (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 34); Валентина перебігла очима невеликий нарис про інтенсифікацію мартенівських процесів на одному з англійських металургійних заводів (Руд., Вітер.., 1958, 71).
3. мн. Назва спеціальної наукової праці, до складу якої входять дослідження з ряду взаємозв'язаних питань. Нариси з діалектології; Нариси з історії стародавнього світу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нарис | нариси |
Родовий | нарису | нарисів |
Давальний | нарисові, нарису | нарисам |
Знахідний | нарис | нариси |
Орудний | нарисом | нарисами |
Місцевий | на/у нарисі | на/у нарисах |
Кличний | нарисе | нариси |
нарисовий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нарисовий | нарисова | нарисове | нарисові |
Родовий | нарисового | нарисової | нарисового | нарисових |
Давальний | нарисовому | нарисовій | нарисовому | нарисовим |
Знахідний | нарисовий, нарисового | нарисову | нарисове | нарисові, нарисових |
Орудний | нарисовим | нарисовою | нарисовим | нарисовими |
Місцевий | на/у нарисовому, нарисовім | на/у нарисовій | на/у нарисовому, нарисовім | на/у нарисових |