намічений
НАМІЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намітити. Дійшовши до наміченої оком плями на підлозі, .. Проць зупинився (Бабляк, Вишп. сад, 1960, 219); Панас Петрович підвів голову і зразу ж констатував, що намічений полковником Безруком план почав обертатися в жорстоку дійсність (Епік, Тв., 1958, 444); Він підходив до кожного з намічених на тризну гостей (Вільде, Сестри.., 1958, 176); // намічено, безос. присудк. сл. Операція вже почалась. Уже намічено на операційному місці зигзаг розтину (Шовк., Людина.., 1962, 365); Штольню намічено у схилі.. товстої рудної жили (Досв., Вибр., 1959, 328).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | намічений | намічена | намічене | намічені |
Родовий | наміченого | наміченої | наміченого | намічених |
Давальний | наміченому | наміченій | наміченому | наміченим |
Знахідний | намічений, наміченого | намічену | намічене | намічені, намічених |
Орудний | наміченим | наміченою | наміченим | наміченими |
Місцевий | на/у наміченому, наміченім | на/у наміченій | на/у наміченому, наміченім | на/у намічених |