лимон
ЛИМОН, а, ч . 1. Південне вічнозелене цитрусове дерево, яке дає їстівні плоди. Щоб прискорити плодоношення сіянців лимона, їх треба прищепити вічком (окулірувати) (Колг. Укр., 6, 1958, 34).
2. Плід цього дерева овальної форми, з товстою жовтою пахучою шкіркою, кислий на смак. В шухляді він знайшов лимон і ножиком вправно порізав на тоненькі кружальця (Чорн., Визвол. земля, 1959, 87).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лимон | лимони |
Родовий | лимона | лимонів |
Давальний | лимонові, лимону | лимонам |
Знахідний | лимон | лимони |
Орудний | лимоном | лимонами |
Місцевий | на/у лимоні | на/у лимонах |
Кличний | лимоне | лимони |
лимоновий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лимоновий | лимонова | лимонове | лимонові |
Родовий | лимонового | лимонової | лимонового | лимонових |
Давальний | лимоновому | лимоновій | лимоновому | лимоновим |
Знахідний | лимоновий, лимонового | лимонову | лимонове | лимонові, лимонових |
Орудний | лимоновим | лимоновою | лимоновим | лимоновими |
Місцевий | на/у лимоновому, лимоновім | на/у лимоновій | на/у лимоновому, лимоновім | на/у лимонових |