вічнозелений
ВІЧНОЗЕЛЕНИЙ, а, е. Який завжди вкритий зеленим листям або глицею. Тільки рясним верховіттям шептала Вічнозелена сосна (Л. Укр., І, 1951, 89); У субтропічній зоні Середземномор'я ростуть так звані вічнозелені рослини (Фіз. геогр.., 6, 1957, 43).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вічнозелений | вічнозелена | вічнозелене | вічнозелені |
Родовий | вічнозеленого | вічнозеленої | вічнозеленого | вічнозелених |
Давальний | вічнозеленому | вічнозеленій | вічнозеленому | вічнозеленим |
Знахідний | вічнозелений, вічнозеленого | вічнозелену | вічнозелене | вічнозелені, вічнозелених |
Орудний | вічнозеленим | вічнозеленою | вічнозеленим | вічнозеленими |
Місцевий | на/у вічнозеленому, вічнозеленім | на/у вічнозеленій | на/у вічнозеленому, вічнозеленім | на/у вічнозелених |