кріселко
КРІСЕЛКО, а, с. Зменш.-пестл. до крісло 1, 2. Опустивсь Любораченко на кріселко, і сам не знає, що з ним діється (Свидн., Люборацькі, 1955, 177); Скрізь без ладу розставлені старовинні меблі: стільці, кріселка, столи (Вас., III, 1960, 222); Лесь обережно сідає на краєчок тендітного кріселка (Стельмах, І, 1962, 271).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кріселко | кріселка |
Родовий | кріселка | кріселок |
Давальний | кріселкові, кріселку | кріселкам |
Знахідний | кріселко | кріселка |
Орудний | кріселком | кріселками |
Місцевий | на/у кріселку | на/у кріселках |
Кличний | кріселко | кріселка |