краєчок
КРАЄЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до край1 1. Станеш на краєчку Шевченкової гори - і перед очима розстилаються дивно гарні картини за Дніпром (Н.-Лев., II, 1956. 384); Якраз на виду, на самому краєчку колиски, висіла.. шапочка й сорочка (Л. Янов., І, 1959, 46); Лише краєчком [санок] черкнула Зінька Єгорові санчата, і він перекинувся в сніг (Шиян, Баланда, 1957, 10).
@ Краєчком вуха чути (почути і т. ін. ) - те саме, що Краєм вуха чути (почути і т. ін. ) (див. край1). Артамонов сів осторонь, йому цікаво було хоч краєчком вуха почути, що діється на будові (Дмит., Розлука, 1957, 293); Краєчком ока бачити (побачити, дивитися, помітити і т. ін. ) - те саме, що Краєм ока бачити (побачити, дивитися, помітити і т. ін. ) (див. край1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | краєчок | краєчки |
Родовий | краєчка | краєчків |
Давальний | краєчкові, краєчку | краєчкам |
Знахідний | краєчок | краєчки |
Орудний | краєчком | краєчками |
Місцевий | на/у краєчку | на/у краєчках |
Кличний | краєчку | краєчки |