задрипанець
ЗАДРИПАНЕЦЬ, нця, ч., фам. Про неохайного, недбайливого чоловіка. - От бачиш, понасипали скла, бісові задрипанці.. А ти руки мусиш калічити (Руд., Остання шабля, 1959, 178).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | задрипанець | задрипанці |
Родовий | задрипанця | задрипанців |
Давальний | задрипанцеві, задрипанцю | задрипанцям |
Знахідний | задрипанця | задрипанців |
Орудний | задрипанцем | задрипанцями |
Місцевий | на/у задрипанці, задрипанцеві | на/у задрипанцях |
Кличний | задрипанцю | задрипанці |
задрипанка
ЗАДРИПАНКА, и, ж., фам. 1. Про неохайну, недбайливу жінку. Олександра зовсім розледащіла. Вона почала пити. І перше неохайна, вона стала задрипанкою (Коцюб., І, 1955, 69).
2. перен. Про нікчемну, нічого не варту людину. [Павленко:] Свояшка мільйонщика - це ж неабияка задрипанка куцохвоста (Крот., Вибр., 1959, 513).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | задрипанка | задрипанки |
Родовий | задрипанки | задрипанок |
Давальний | задрипанці | задрипанкам |
Знахідний | задрипанку | задрипанок |
Орудний | задрипанкою | задрипанками |
Місцевий | на/у задрипанці | на/у задрипанках |
Кличний | задрипанко | задрипанки |