недбайливий
НЕДБАЙЛИВИЙ, а, е. Те саме, що недбалий 1.От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим... (Рильський, II, 1960, 70); Слід показати учням пристрої, які через недбайливе і неправильне застосування вийшли з ладу (Метод, викл. фрез. сир., 1958, 211); Нема в світі нічого такого недбайливого, веселого, як ті дурні молоденькі дівчата (Вовчок, І, 1955, 352).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | недбайливий | недбайлива | недбайливе | недбайливі |
Родовий | недбайливого | недбайливої | недбайливого | недбайливих |
Давальний | недбайливому | недбайливій | недбайливому | недбайливим |
Знахідний | недбайливий, недбайливого | недбайливу | недбайливе | недбайливі, недбайливих |
Орудний | недбайливим | недбайливою | недбайливим | недбайливими |
Місцевий | на/у недбайливому, недбайливім | на/у недбайливій | на/у недбайливому, недбайливім | на/у недбайливих |