гебраїзм
ГЕБРАЇЗМ, -у, ч. 1. Слово чи мовний зворот, запозичений з давньоєврейської мови, а також з сучасного івриту; в українській мові гебраїзми належать переважно до біблійної та релігійної лексики, а також передають специфічні етнокультурні реалії. 2. Громадський рух; рух єврейської громадськості, представники якого висували в якості єдиної мови євреїв – давньоєврейську мову і заперечували можливість створення національної культури на базі якої-небудь іншої мови.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гебраїзм | гебраїзми |
Родовий | гебраїзму | гебраїзмів |
Давальний | гебраїзмові, гебраїзму | гебраїзмам |
Знахідний | гебраїзм | гебраїзми |
Орудний | гебраїзмом | гебраїзмами |
Місцевий | на/у гебраїзмі | на/у гебраїзмах |
Кличний | гебраїзме | гебраїзми |