Брильянт
БРИЛЬЯНТ, а, ч. Відшліфований і гранований коштовний камінь; алмаз. Брильянт на перстені в пана старости блиснув до сонячного світла (Фр., III, 1950, 239); Виблискували золоті персні: з рідкісним чорним брильянтом.. і з фіолетовим бразільським аметистом (Скл., Карпати, II, 1954, 66).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брильянт | брильянти |
Родовий | брильянта | брильянтів |
Давальний | брильянтові, брильянту | брильянтам |
Знахідний | брильянт | брильянти |
Орудний | брильянтом | брильянтами |
Місцевий | на/у брильянті | на/у брильянтах |
Кличний | брильянте | брильянти |
діамант
ДІАМАНТ, а, ч. 1. Дорогоцінний камінь - алмаз, штучно огранений і відшліфований; брильянт. Деякі дами були в діамантах, декольтовані, мов на бал (Л. Укр., III, 1952, 621); На фіолетовому оксамиті лежав золотий перстень. Маленькими зірочками виблискували на ньому три діаманти (Бойч., Молодість, 1949, 187); * Образно. Се ж голод серця гнав тебе за тим, у кого в очах діаманти ясні, ..а кучері були, мов грона рясні (Л. Укр., 1, 1951, 284); * У порівн. Пишна вечірня зірка засяла на голові в Зірниці між пахучими рожами її вінка, мов блискучий діамант (Н.-Лев., IV, 1956, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | діамант | діаманти |
Родовий | діаманта | діамантів |
Давальний | діамантові, діаманту | діамантам |
Знахідний | діамант | діаманти |
Орудний | діамантом | діамантами |
Місцевий | на/у діаманті | на/у діамантах |
Кличний | діаманте | діаманти |