суш
СУШ, і, ж . 1. розм. Те саме, що суша2. - Діти навесні деревцями шлях обсадили на Рибальче, так треба полити, бо така суш... (Гончар, Тронка, 1963, 208); Північ нерідко посилає до нас суш, якщо з північних широт надходять потоки порівняно сухого континентального повітря, котре сильно прогрівається під час своїх мандрів (Наука.., 6, 1971, 60).
2. збірн., розм. Сухі дерева, гілки; сушняк. Це не садок, а сама суш (Сл. Гр.); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Сл. Гр.); Наче в плесах чистих стоять [скирти й посадки], у лагунах, і самі себе відбивають у воді. А підійди ближче - там суш, колючі зарості маслин та гледичій і колюча суха трава внизу... (Гончар, Тронка, 1963, 217).
3. Те саме, що сушня 2. Палажка Гречана першою принесла горняток [горнятко] масла.. Домка Стельмахова ворочок суші на компот... (Кучер, Трудна любов, 1960, 544).
4. Сухий віск, щільник без меду. Здається, і взяток був, а тепер вибивати - суш та й годі (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суш | суші |
Родовий | суші | сушей |
Давальний | суші | сушам |
Знахідний | суш | суші |
Орудний | сушшю | сушами |
Місцевий | на/у суші | на/у сушах |
Кличний | суше | суші |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суш | суші |
Родовий | сушу | сушів |
Давальний | сушеві, сушу | сушам |
Знахідний | суш | суші |
Орудний | сушем | сушами |
Місцевий | на/у суші, сушу, сушеві | на/у сушах |
Кличний | сушу | суші |
суша
СУША1, і, ж. Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк. Глибоко в сушу врізалась затока Мейлахті (В ім'я Вітч., 1954, 68); Більша частина поверхні земної кулі зайнята океанами, а менша - являє собою сушу (Фіз. геогр.., 6, 1957, 3); На суші, в повітрі - усюди бої - Від Чорного моря до Білого моря! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 16); Зрадів Одіссей, як дерева і землю побачив. Кинувсь пливти він, щоб швидше на сушу ногами ступити (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 107); // Сухе місце. І рогоза росте в безводній суші (Сл. Гр.).
СУША2, і, ж., розм. Суха, засушлива пора; суха, жарка, без дощів погода; засуха. - Гляди лиш, чи це не на сушу, - казала, позіхнувши, його жінка Настя і глянула на небо, - небо чисте, а блискавиця моргає (Мирний, IV, 1955, 86); Сонце заходило безхмарно.. - як на сушу та спеку (Гончар, Новели, 1954, 109); Пшениця, пишна та весела, красувалася за садом. І суша не взяла хлібів (Горд., Дівчина.., 1954, 137); * У порівн. Той смуток.. в'ялить рум'янець і сушить тіло, як суша й спека землю (Н.-Лев. .VI, 1966, 68).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суша | суші |
Родовий | суші | суш |
Давальний | суші | сушам |
Знахідний | сушу | суші |
Орудний | сушею | сушами |
Місцевий | на/у суші | на/у сушах |
Кличний | суше | суші |
сушити
СУШИТИ, сушу, сушиш, недок., перех . 1. Позбавляти вологи, робити що-небудь сухим, помістивши його на повітрі, в теплому місці, біля вогню, на сонці. [Поліксена (трошки збентежена ):] Мої рабині під вікном були, сушили вовну, чули ненароком розмову вашу (Л. Укр., II, 1951, 291); Баба сушить гроші коло вогню, - запліснявіли були (Хотк., II, 1966, 163); В хаті Ганна.. розпалила дрова, розвісила сушити вологий Катеринин одяг (Чорн., Визвол. земля, 1950, 30); Якось на горищі, як розвішувала сушити білизну, зустрілася Захарова з Сашею, дочкою робітника (Донч., II, 1956, 113); // Позбавляючи вологи, робити сухішим, сухим. Люде б сонце заступили, Якби мали силу, Щоб сироті не світило, Сльози не сушило (Шевч., І, 1963, 32); Вітер приносить дощі, але вони теплі, і сонце за півгодини все сушить (Коцюб., III, 1956, 406); Весняне сонце ясніло у всій красі, топило сніги, сушило болота і втискалося до кожного кутика (Кобр., Вибр., 1954, 103); Вода не давала суховіям сушити грунт (Рад. Укр., 29.IX 1950, 2); Якусь хвилину отак і стояли, занімівши,.. тільки час від часу гарячими губами сушили одна одній змокрілі щоки (Баш, На.. дорозі, 1967, 51); // Викликати відчуття сухості у горлі, на губах, язиці і т. ін. Холод пройняв все її тіло, тоді як зітхання гаряче-гаряче так і смаже уста, так і суше [сушить] у роті (Мирний, І, 1954, 311); Палюще дихання пустині сушило губи (Ільч., Серце жде, 1939, 266); Жага йому шалена у грудях сушить, дихать не дає (Гонч., Вибр., 1959, 382); // безос. - Ніч холодна, а пити... просто сушить всередині (Гончар, Тронка, 1963, 247); // Робити що-небудь сухим, витираючи або промокаючи його чимсь. Вони сушили очі хустинками з чорними траурними бережками (Смолич, II, 1958, 118).
2. Видаляючи вологу з рослин, плодів, ягід і т. ін., робити їх сухими і придатними для зберігання; засушувати, висушувати. Потім її стала [Маріула] вчити І лікарувати [лікарювати], Які трави, що од чого, І де їх шукати. Як сушити, як варити... (Шевч., II, 1963, 315); Він косить траву і сушить сіно, для них [звірів] будує хліви і стайні (Фр., IV, 1950, 121); Іриней готував для нього різні ліки, ходив за ними кудись далеко в ліс, а потім кип'ятив, сушив, розтирав (Кочура, Зол. грамота, 1960, 186); У жилих будівлях під навісами сушили і зберігали овочі та фрукти (Дерев. зодч. Укр., 1949, 61); На вози вантажили для них сухий пайок, пекли хліб, сушили сухарі (Тулуб, В степу.., 1964, 246); В сушарці яблука починають сушити при температурі 75-80 градусів (Колг. Укр., 6, 1956, 39).
3. перен. Підриваючи здоров'я, робити худим, ослабленим; виснажувати, знесилювати. Сушить чоловіка не робота, а турбота (Укр.. присл.., 1963, 187); Яка та панська робота важка та нагальна, як вона її сушить та в'ялить (Мирний, IV, 1955, 36); Страшна туга підривала її сили і сушила тіло, і дівчині інколи здавалося, що вона опускається на дно глибокої ями (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 21); Не старість, а горе і безправ'я сушать і гнуть людину (Цюпа, Україна.., 1960, 258); // Завдавати моральних страждань; мучити. Рум'яна, гарна на лиці, Хороша, з чорними бровами, Вона сушила молодців Своїми ясними очами [очима] (Рудан., Тв., 1959, 60); - Не суши мене..; скажи мені щиру правду, чи слати до тебе старостів, чи ні? (Н.-Лев., II, 1956, 61); Ми глянули на неї всі втрьох. Ми сушили її очима, кололи наскрізь.., а слів підходящих не знайшли (Ю. Янов., І, 1954, 84).
@ Голову сушити див. голова; Сушити мозок (діал. мізок, мізки) - напружено думати про що-небудь, намагатися зрозуміти що-небудь, розв'язати складне питання. [Грінчук:] Десь там, - кажу, - сам [писар] у тій радниці сидить та над нашими справами мозок собі сушить (Фр., IX, 1952, 59); З ніг Валить бабу горе! Все шука вона вузла [з грошима], Дума, сушить мізки (С. Ол., Вибр., 1959, 233); Сушити серце див . серце.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сушу | сушимо |
2 особа | сушиш | сушите |
3 особа | сушить | сушать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сушитиму | сушитимемо |
2 особа | сушитимеш | сушитимете |
3 особа | сушитиме | сушитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сушив | сушили |
Жіночий рід | сушила | |
Середній рід | сушило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сушімо | |
2 особа | суши | сушіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сушачи | |
Минулий час | сушивши |