чукати
ЧУКАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Те саме, що чукикати. З Опанасом їй було скрізь весело: співав і чукав її на колінах, і обидва реготались (Григ., Вибр., 1959, 153); Доки в закапелку господиня поралася біля вечері.., а Олексій Федотович чукав на руках малого Олеся, Мусій роздивлявся кімнату (Речм., Весн. грози, 1961, 171).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чукаю | чукаємо |
2 особа | чукаєш | чукаєте |
3 особа | чукає | чукають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чукатиму | чукатимемо |
2 особа | чукатимеш | чукатимете |
3 особа | чукатиме | чукатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чукав | чукали |
Жіночий рід | чукала | |
Середній рід | чукало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чукаймо | |
2 особа | чукай | чукайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чукаючи | |
Минулий час | чукавши |