скіпочка
СКІПОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до скіпка. Знай кида [Маруся] на Василя то пісочком, то скіпочками (Кв.-Осн., II, 1956, 48); Вмокаючи час від часу тоненьку скіпочку в чорнило, неквапливо й зосереджено водив [хлопець] нею по гладенькій поверхні дошки (Коз., Гарячі руки, 1960, 41); * У порівн. [Нартал:] От візьмуть нас.. гарненько всіх засмолять і запалять, мов скіпочки. І будем ми світити в садах у цезаря (Л. Укр., II, 1951, 434).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скіпочка | скіпочки |
Родовий | скіпочки | скіпочок |
Давальний | скіпочці | скіпочкам |
Знахідний | скіпочку | скіпочки |
Орудний | скіпочкою | скіпочками |
Місцевий | на/у скіпочці | на/у скіпочках |
Кличний | скіпочко | скіпочки |