звіряти
ЗВІРЯТИ1, яю, яєш і рідко ЗВІРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗВІРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, повіряти кому-небудь свої думки, плани, таємниці і т. ін. З Рузею дівчина подружилась і часто звіряла їй свої думки (Донч., III, 1956, 45); Завадка змушений був спитати ще раз про це саме, бо Філіпчук не поспішав звіряти перед ним свої плани (Вільде, Сестри.., 1958, 147); Іванові Луціяновичу хотілося розповісти товаришам про все, що склалося в нього в голові, звірити їм свої думки і надії (Оров., Зел. повінь, 1961, 10).
@ Звіряти (звірити) душу (серце) кому - довірливо розкривати кому-небудь свої почуття. У Орисі не було такої подруги, що їй могла б вона звіряти свою душу (Гр., II, 1963, 112); Пройшло немало днів, поки той хлопець і дівчина одне одному свої серця звірили (Цюпа, Три явори, 1958, 13).
2. кому, на кого. Виявляючи довір'я, доручати, довіряти кому-небудь щось. [Фауст:] Германцю я Корінф лишаю, Нехай затоки береже, А готу звірюю Ахаю, - Хай крутояру стереже (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372); - Я ні на кого не можу звірити цієї справи. Навіть на тебе (Юхвід, Оля, 1959, 233).
ЗВІРЯТИ2, яю, яєш, недок., ЗВІРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Зіставляючи що-небудь з чимсь, перевіряти точність, відповідність чому-небудь і т. ін. Доки вони там звіряють з картою місцевість, Степура стоїть між деревами і слухає, як соковито хрумтять яблука на солдатських зубах (Гончар, Людина.., 1960, 239); Тарас Волошко зайшов до купе вагона.. Звіривши квиток з номером місця, він заховав його до кишені (Ткач, Плем'я.., 1961, 141); * Образно. Годинник б'є в Кремлі дванадцять,- За ним звіряємо серця! (Нех., Під.. зорею, 1950, 52); // Взаємно порівнювати, співвідносити що-небудь. Вранці Олена Побережник першою вийшла на буряки, з тривогою звіряючи рядки на своїй і сусідній ділянці (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 258).
2. Перевіряючи, встановлювати наявність або відсутність кого-, чого-небудь. Розгортаєш то одну, то другу книжку, звіряєш, як скупий, свої скарби, чи все на своєму місці, чи не забув часом чого-небудь (Вас., II, 1959, 265); Заруба кілька разів підсилав.. обох бригадирів, щоб тихо підкралися на буряки, звірили сторожів (Кучер, Трудна любов, 1960, 125).
3. Старанно вивіряти справність, придатність чого-небудь. Марія вже уявляла собі, як притисне її [гвинтівку] до плеча, звірить оптичний приціл (Кучер, Чорноморці, 1956, 141).
4. на що. Піддавати випробуванню, випробовувати властивості, якості, придатність чого-небудь до чогось. Якщо лаборанткам задачу дано - Звіряти на схожість артільне зерно І вже бригадир оглядає лани,- Для нас це - найперша ознака весни! (С. Ол., Вибр., 1959, 29).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звіряю | звіряємо |
2 особа | звіряєш | звіряєте |
3 особа | звіряє | звіряють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звірятиму | звірятимемо |
2 особа | звірятимеш | звірятимете |
3 особа | звірятиме | звірятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звіряв | звіряли |
Жіночий рід | звіряла | |
Середній рід | звіряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звіряймо | |
2 особа | звіряй | звіряйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | звіряючи | |
Минулий час | звірявши |
звіря
ЗВІРЯ, яти, с. 1. Маля звіра (див. звір11). * Образно. А люта мати! Спустила друге бісновате [біснувате] Своє скаженеє звіря. Та вже такого сподаря, Що гради й весі пожирало (Шевч., II, 1953, 325); * У порівн. Вони [Коваль і Небаба] борюкаються з ним [Чирвою], як двоє молодих звірят із старим ведмедем (Мик., І, 1957, 93).
2. Зменш. до звір1 1. - Побіжу на річку, там рибок та жаб розглядаю, побіжу в ліс, там звірята різні й квіти (Ів., Вел. очі, 1956, 4); // Взагалі маленька тварина. Бачив Матвій в тому глибокому підземеллі мовчазних, замурзаних людей і ще мовчазніших осликів. Чомусь порівнював він себе до тих нещасних звірят (Ірчан, II, 1958, 261).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | звіря | звірята |
Родовий | звіряти | звірят |
Давальний | звіряті | звірятам |
Знахідний | звіря | звірят |
Орудний | звірям | звірятами |
Місцевий | на/у звіряті | на/у звірятах |
Кличний | звіря | звірята |