шуляк
ШУЛЯК1, шуляка, ч., розм. Те саме, що шуліка. Поки я такії речі Промовляв до того снігу, Стрілив хтось, і з високості Впав додолу темний шуляк (Л. Укр., IV, 1954, 166); І бачиш інколи.., як шуляк, вздрівши щось побіля санних колій, на здобич падає, шугаючи навскіс (Рильський, Поеми, 1957, 256); *У порівн. Слуги їдуть кінно округ воза. А за ним низовці, охляп на міщанських конях, женуться, як шуляки (П. Куліш, Вибр., 1969, 174).
@ Як шуляк, налітати на кого - те саме, що Шулікою налітати (див. шуліка). Врядник.. почав налітати на людей, як той шуляк, та скубав їх, що аж пір'я летіло... (Коцюб., І, 1955, 449).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шуляк | шуляки |
Родовий | шуляка | шуляків |
Давальний | шулякові, шуляку | шулякам |
Знахідний | шуляка | шуляків |
Орудний | шуляком | шуляками |
Місцевий | на/у шуляку, шулякові | на/у шуляках |
Кличний | шуляку | шуляки |