шоломофон
ШОЛОМОФОН, а, ч. Шолом, в якому змонтовано звукоприймач, телефонні навушники, переговорний пристрій. Сіробаба прилетів. Вже видно з кабіни голову його в шоломофоні, і чорні вуса, і білозубу посмішку... (Гончар, Тронка, 1963, 69); Треба було докласти певних зусиль, щоб одягти скафандр і шоломофон (Рад. Укр., 11.IV 1963, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шоломофон | шоломофони |
Родовий | шоломофона | шоломофонів |
Давальний | шоломофонові, шоломофону | шоломофонам |
Знахідний | шоломофон | шоломофони |
Орудний | шоломофоном | шоломофонами |
Місцевий | на/у шоломофоні | на/у шоломофонах |
Кличний | шоломофоне | шоломофони |