шельмувати
ШЕЛЬМУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. іст. Здійснювати шельмування (у 1 знач.).
2. Виражати осуд; паплюжити. Випущене повідомлення від коменданта міста Коновальця шельмувало арсенальців, обзиваючи їх "зрадниками неньки України" (Кач., II, 1958, 256); // Таврувати кого-небудь ганьбою, звинувачуючи у нечесному поводженні. -Перед тим, як шельмувати когось, треба глибше вивчити людину, знати, чим вона живе (Гур., Друзі.., 1959, 125).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шельмую | шельмуємо |
2 особа | шельмуєш | шельмуєте |
3 особа | шельмує | шельмують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шельмуватиму | шельмуватимемо |
2 особа | шельмуватимеш | шельмуватимете |
3 особа | шельмуватиме | шельмуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шельмував | шельмували |
Жіночий рід | шельмувала | |
Середній рід | шельмувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шельмуймо | |
2 особа | шельмуй | шельмуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шельмуючи | |
Минулий час | шельмувавши |