чек
ЧЕК1, а, ч., фін. 1. Документ з розпорядженням вкладника банкові видати або перерахувати пред'явникові певну суму з поточного рахунку. В банку Йосип Зозуля підійшов до віконечка, де видавали кредити, і подав свій чек (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 37).
2. Талон у касу із зазначеною сумою, яку слід заплатити, а також талон з каси із свідченням, що товар оплачено.
ЧЕК2, а, ч. Ділянка, яку заливають водою (перев. для вирощування рису). Після сівби рису в наповнені водою чеки запустили однолітків коропів (Рад. Укр., 24.I 1963, 2).
ЧЕК3: Як на чеку, розм. - перебуваючи насторожі; очікуючи завжди чогось неприємного. Як вже одцуралася я його сватання, то треба було жити, як на чеку: боялася його сама одна стрінути. Як він очима на мене світив! (Вовчок, І, 1955, 250).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чек | чеки |
Родовий | чека | чеків |
Давальний | чекові, чеку | чекам |
Знахідний | чек | чеки |
Орудний | чеком | чеками |
Місцевий | на/у чеку | на/у чеках |
Кличний | чеку | чеки |
чековий
ЧЕКОВИЙ1, а, е, фін. Прикм. до чек1. Найпрогресивнішою формою внутрішньогосподарських взаємовідносин є чекова форма (Хлібороб Укр., 7, 1973, 31); День за днем, немов календар, тане чекова книжка (Шер., Дружбою.., 1954, 32).
ЧЕКОВИЙ2, а, е. Прикм. до чек2. При чековому, або, як його іноді називають, болгарському, поливанні вивідні канали розміщують один від одного на 10-12 м на горизонтальній поверхні і на 5-6 м на схилі (Овоч., 1956, 125).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чековий | чекова | чекове | чекові |
Родовий | чекового | чекової | чекового | чекових |
Давальний | чековому | чековій | чековому | чековим |
Знахідний | чековий, чекового | чекову | чекове | чекові, чекових |
Орудний | чековим | чековою | чековим | чековими |
Місцевий | на/у чековому, чековім | на/у чековій | на/у чековому, чековім | на/у чекових |