цілорічний
ЦІЛОРІЧНИЙ, а, е. Який триває протягом цілого року, цілий рік. Вже коли нещасливі «Pauvres gens» таки знайшли собі притулок після цілорічної блуканини, то видно ще моя доля не загинула (Л. Укр., V, 1956, 75); Вилягли в полі хліба, хліборобова гине надія, І невблаганно важка, цілорічна марнується праця (Зеров, Вибр., 1966, 307).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цілорічний | цілорічна | цілорічне | цілорічні |
Родовий | цілорічного | цілорічної | цілорічного | цілорічних |
Давальний | цілорічному | цілорічній | цілорічному | цілорічним |
Знахідний | цілорічний, цілорічного | цілорічну | цілорічне | цілорічні, цілорічних |
Орудний | цілорічним | цілорічною | цілорічним | цілорічними |
Місцевий | на/у цілорічному, цілорічнім | на/у цілорічній | на/у цілорічному, цілорічнім | на/у цілорічних |