цурочка
ЦУРОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до цурка. Охота мене взяла: ану ж до чого я дограюся? Хоч поверну все, хоч... Одним словом, відкрутив я останню пувичку [ґудзик] від штанів і застебнувся дерев'яною цурочкою (Мик., Повісті.., 1956, 24).
◇ До цурочки - те саме, що До цурки (див. цурка). Зирк - горить! І, батечку! Як обхопило [полум'я] - Усе до цурочки згоріло (Гл., Вибр., 1957, 64); [Xаритон:] Мабуть, у того, що виливав, геть ховрах хліб вибив? [Кирило:] До цурочки, дощенту!.. (Кроп., II, 1958, 11); Ні цурочки - зовсім нічого. Вони ж пильнують, щоб у саду не було ні смітинки, ні цурочки (Скл., М. Щорс, 1938, 22); По цурочці - по маленькому шматочку.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цурочка | цурочки |
Родовий | цурочки | цурочок |
Давальний | цурочці | цурочкам |
Знахідний | цурочку | цурочки |
Орудний | цурочкою | цурочками |
Місцевий | на/у цурочці | на/у цурочках |
Кличний | цурочко | цурочки |