фуркіт
ФУРКІТ, коту, ч. Звуки, утворювані крилами птахів при польоті або швидким рухом, дією чого-небудь. Табунець горобців з фуркотом вилетів із клуні (Стельмах, II, 1962, 403); Тихо було навколо, спали степи. З фуркотом спурхували з придорожньої трави обважнілі жайворонки в темноту (Гончар, Таврія, 1952, 368); Кайло вкрилося туманом, і холодну дерев'яну ручку було чути навіть крізь рукавиці. Земля була мерзла і тверда, як бетон. Відбиті грудочки відлітали з фуркотом, як уламки гранати (Тют., Вир, 1964, 481).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фуркіт | фуркоти |
Родовий | фуркоту | фуркотів |
Давальний | фуркотові, фуркоту | фуркотам |
Знахідний | фуркіт | фуркоти |
Орудний | фуркотом | фуркотами |
Місцевий | на/у фуркоті | на/у фуркотах |
Кличний | фуркоте | фуркоти |
фуркотіти
ФУРКОТІТИ див. фуркотати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фуркочу | фуркотимо |
2 особа | фуркотиш | фуркотите |
3 особа | фуркотить | фуркотять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фуркотітиму | фуркотітимемо |
2 особа | фуркотітимеш | фуркотітимете |
3 особа | фуркотітиме | фуркотітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | фуркотів | фуркотіли |
Жіночий рід | фуркотіла | |
Середній рід | фуркотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фуркотімо | |
2 особа | фуркоти | фуркотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | фуркотячи | |
Минулий час | фуркотівши |