фукнути
ФУКНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до фукати 1, 2. Скочив до корови й загавкав. Краса корова.. фукнула та й справила роги просто на собаку (Март., Тв., 1954, 248); - Давай сюди сідло! Кінь фукнув, і з сідла вся іржа пропала, а появилося дорогоцінне каміння (Три золоті сл., 1968, 168); Перед ним [слідчим], закованим в броню мундира, цей юнак здавався жалюгідним створінням, на яке тільки фукни - і йому вже капут (Кол., Терен.., 1959, 259).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фукну | фукнемо |
2 особа | фукнеш | фукнете |
3 особа | фукне | фукнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | фукнув | фукнули |
Жіночий рід | фукнула | |
Середній рід | фукнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фукнімо | |
2 особа | фукни | фукніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | фукнувши |