фацеція
ФАЦЕЦІЯ, ї, ж. Гумористично-сатиричне оповідання, часто антиклерикального змісту, поширене в Західній Європі в епоху Відродження, а в Росії - в кінці XVII ст. Вона [ідеалістично-догматична естетика] нагадує ту бабу в народній фацеції, що жила в темній хаті і силкувалася внести до неї світло, ловлячи сонячне проміння решетом (Фр., XVI, 1955, 292); Як правило, сюжети фацецій викладаються з максимальною лаконічністю. Стисло змальовується ситуація і подається умотивована цією ситуацією хитра, дотепна, крутійська витівка героя, яка й виконує роль пуанту (Рад. літ-во, 3, 1965, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фацеція | фацеції |
Родовий | фацеції | фацецій |
Давальний | фацеції | фацеціям |
Знахідний | фацецію | фацеції |
Орудний | фацецією | фацеціями |
Місцевий | на/у фацеції | на/у фацеціях |
Кличний | фацеціє | фацеції |