фас
ФАС, у, ч . 1. Вигляд обличчя, предмета тощо спереду. Нарешті прийшов Кащук, високий, дуже худий, - серед студентів ходив дотеп, ніби в Кащука взагалі немає фасу, а є тільки профіль (Собко, Стадіон, 1954, 166); *Образно. - Ти хочеш знати, що я за один? - Спитав потворний бескид. - Ось мій профіль... А ось мій фас (Мур., Осінні сурми, 1964, 38).
У фас - обличчям до того, хто дивиться. Композиційна побудова портрета може бути у зріст, поколінна, поясна, погрудна і головна.., а поворот голови - у фас - прямо на фотоапарат, у три чверті і в профіль (збоку.) (Довідник фот., 1959, 74).
2. заст. Фасад (у 1 знач.). Фас будинку.
3. спец. Прямолінійна ділянка оборонної споруди, повернена до противника й з певним напрямом вогню.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фас | фаси |
Родовий | фасу | фасів |
Давальний | фасові, фасу | фасам |
Знахідний | фас | фаси |
Орудний | фасом | фасами |
Місцевий | на/у фасі | на/у фасах |
Кличний | фасе | фаси |