ухильник
УХИЛЬНИК, а, ч., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.). Були й такі, які заважали нам працювати й творити.. - троцькісти, праві ухильники і всякі інші недруги (Цюпа, Україна.., 1960, 63); Життя переконливо підтвердило правильність ленінської генеральної лінії партії і довело неспроможність позиції ухильників (Ком. Укр., 8, 1969, 82).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ухильник | ухильники |
Родовий | ухильника | ухильників |
Давальний | ухильникові, ухильнику | ухильникам |
Знахідний | ухильника | ухильників |
Орудний | ухильником | ухильниками |
Місцевий | на/у ухильнику, ухильникові | на/у ухильниках |
Кличний | ухильнику | ухильники |