упорядницький
УПОРЯДНИЦЬКИЙ (ВПОРЯДНИЦЬКИЙ), а, е. Прикм. до упорядник. Характерною рисою Максима Рильського було те, що він не робив самої тільки упорядницької чи редакторської роботи. Часто-густо результатом її була не лише впорядкована збірка, а й змістовне дослідження (Рад. літ-во, 7, 1971, 60).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | упорядницький | упорядницька | упорядницьке | упорядницькі |
Родовий | упорядницького | упорядницької | упорядницького | упорядницьких |
Давальний | упорядницькому | упорядницькій | упорядницькому | упорядницьким |
Знахідний | упорядницький, упорядницького | упорядницьку | упорядницьке | упорядницькі, упорядницьких |
Орудний | упорядницьким | упорядницькою | упорядницьким | упорядницькими |
Місцевий | на/у упорядницькому, упорядницькім | на/у упорядницькій | на/у упорядницькому, упорядницькім | на/у упорядницьких |