удряпнутий
УДРЯПНУТИЙ (ВДРЯПНУТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до удряпнути. Гордій часом по кілька днів не озивавсь до Ганни, не казав їй тих навіть нічого не вартих фраз: про синів ніс удряпнутий або про чай абощо... (Гр., II, 1963, 108); Оглянувши удряпнуту вівцю, отаманка деякий час мовчки дивиться на німця (Гончар, Таврія, 1952, 153).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | удряпнутий | удряпнута | удряпнуте | удряпнуті |
Родовий | удряпнутого | удряпнутої | удряпнутого | удряпнутих |
Давальний | удряпнутому | удряпнутій | удряпнутому | удряпнутим |
Знахідний | удряпнутий, удряпнутого | удряпнуту | удряпнуте | удряпнуті, удряпнутих |
Орудний | удряпнутим | удряпнутою | удряпнутим | удряпнутими |
Місцевий | на/у удряпнутому, удряпнутім | на/у удряпнутій | на/у удряпнутому, удряпнутім | на/у удряпнутих |