турботливий
ТУРБОТЛИВИЙ, а, е. Який виявляє турботу (в 1, 2 знач.); уважний, дбайливий. В тилу, на переформуванні, на відпочинку він був добрим господарем, турботливим батьком. Уболівав, чи добре розміщені солдати, чи нечас би попрати білизну (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 96); Привітно посміхнулась [Настуся] йому назустріч, а він.. був приємно вражений присутністю цієї турботливої дівчинки (Збан., Сеспель, 1961, 344); // Який виражає турботу. - Що з вами, молодичко? Невже вас поранено? - задзвенів над Горпиною турботливий Панасів голос (Тулуб, Людолови, І, 1957, 457).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | турботливий | турботлива | турботливе | турботливі |
Родовий | турботливого | турботливої | турботливого | турботливих |
Давальний | турботливому | турботливій | турботливому | турботливим |
Знахідний | турботливий, турботливого | турботливу | турботливе | турботливі, турботливих |
Орудний | турботливим | турботливою | турботливим | турботливими |
Місцевий | на/у турботливому, турботливім | на/у турботливій | на/у турботливому, турботливім | на/у турботливих |