трудодень
ТРУДОДЕНЬ, дня, ч. Одиниця обліку праці в колгоспах, що визначає частку кожного члена в прибутках артілі. Трудодень - одиниця, та за ним хліба копиця (Укр.. присл.., 1955, 363); А то вже щось та значить, коли колгоспник почав рахувати, який зиск дає нині гектар землі, скільки коштує центнер пшениці й літр молока. Яка доля з тих загальних прибутків належатиме на трудодень (Кучер, Трудна любов, 1960, 5); Працю видно. Совість чиста, Бо ніхто з нас не сидів. Заробили ми по триста Повноцінних трудоднів (С. Ол., Вибр., 1957, 102).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трудодень | трудодні |
Родовий | трудодня | трудоднів |
Давальний | трудодневі, трудодню | трудодням |
Знахідний | трудодень | трудодні |
Орудний | трудоднем | трудоднями |
Місцевий | на/у трудодні | на/у трудоднях |
Кличний | трудодню | трудодні |