тифозний
ТИФОЗНИЙ, а, е. 1. Прикм. до тиф. Розбурхались води, розлилися ріки І ниви, і села руйнують навіки, - У краю й куточка сухого нема - Вже голод шириться й зараза тифозна (Фр., XIII, 1954, 168); Тифозна паличка.
2. Хворий на тиф. Тифозні діти; // Признач. для хворих на тиф. - Чи невже ж ми отак цілу осінь та зиму в оцьому бараці тифозному й будемо пропадати?! (Головко, II, 1957, 96); * У порівн. Сиділа згодом [Тетяна Василівна в перукарні] з головою, обтягнутою компресним папером, плоскоголова, мов у тифозній палаті (Загреб., День.., 1964, 107).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тифозний | тифозна | тифозне | тифозні |
Родовий | тифозного | тифозної | тифозного | тифозних |
Давальний | тифозному | тифозній | тифозному | тифозним |
Знахідний | тифозний, тифозного | тифозну | тифозне | тифозні, тифозних |
Орудний | тифозним | тифозною | тифозним | тифозними |
Місцевий | на/у тифозному, тифознім | на/у тифозній | на/у тифозному, тифознім | на/у тифозних |