тирлувати
ТИРЛУВАТИ, ую, уєш, недок . 1. перех. Зупиняти, зганяти докупи стадо худоби для відпочинку, водопою тощо. Незабаром почнеться і літня спека. В такі години не можна овець тирлувати на сонці. Їм важко у товстих шубах, вони втрачають вагу (Рад. Укр., 16.V 1961, 2); * Образно. Вітер збирав хмаровиння, тирлуючи його, як вівчар отару (Літ. Укр., 4.VII 1967, 2).
2. неперех. Відпочивати, збившись докупи (про худобу, звірів і т. ін.). В долині, за турецькими могилами, попереду своєї тіні, тирлує отара (Стельмах, І, 1962, 43); Підставивши вітрові плечі, почали просихати горби, на лисих шпилях яких тирлували зайці (Логв., Літа.., 1960, 158).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тирлую | тирлуємо |
2 особа | тирлуєш | тирлуєте |
3 особа | тирлує | тирлують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тирлуватиму | тирлуватимемо |
2 особа | тирлуватимеш | тирлуватимете |
3 особа | тирлуватиме | тирлуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тирлував | тирлували |
Жіночий рід | тирлувала | |
Середній рід | тирлувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тирлуймо | |
2 особа | тирлуй | тирлуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тирлуючи | |
Минулий час | тирлувавши |