стрілятися
СТРІЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок . 1. Стріляти в себе з метою самовбивства. Стріляється гітлерівське офіцерство у великих і малих оточеннях (Довж., І, 1958, 357); - Наш вихід у море був такий раптовий і несподіваний, що ніколи було ні про що думати, товаришу капітан,.. - пояснив Фрол Каблуков. - Я вже зібрався стрілятися, а тут знайшлася оця шлюпка (Кучер, Голод, 1961, 227).
2. з ким. і без додатка. Битися з противником, брати участь у поєдинку із застосуванням вогнепальної зброї. - Давай боротись або стрілятись на пістолях. Нехай мені ніхто не доказує, що я не справивсь із запорожцем Туром! (П. Куліш, Вибр., 1969, 107); - Поруновський хотів стрілятись за свою жінку з ловеласом Кочу. А знаєте, яка вийшла між ними дуель? (Н.-Лев., V, 1966, 143); Врешті його заспокоює думка, що пан Микола не схотів би стрілятися з ним (Коцюб., І, 1955, 408).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стріляюся | стріляємося |
2 особа | стріляєшся | стріляєтеся |
3 особа | стріляється | стріляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стрілятимуся | стрілятимемося |
2 особа | стрілятимешся | стрілятиметеся |
3 особа | стрілятиметься | стрілятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стрілявся | стрілялися |
Жіночий рід | стрілялася | |
Середній рід | стрілялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стріляймося | |
2 особа | стріляйся | стріляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стріляючись | |
Минулий час | стрілявшись |