струхлявілий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | струхлявілий | струхлявіла | струхлявіле | струхлявілі |
Родовий | струхлявілого | струхлявілої | струхлявілого | струхлявілих |
Давальний | струхлявілому | струхлявілій | струхлявілому | струхлявілим |
Знахідний | струхлявілий, струхлявілого | струхлявілу | струхлявіле | струхлявілі, струхлявілих |
Орудний | струхлявілим | струхлявілою | струхлявілим | струхлявілими |
Місцевий | на/у струхлявілому, струхлявілім | на/у струхлявілій | на/у струхлявілому, струхлявілім | на/у струхлявілих |
струхлявіти
СТРУХЛЯВІТИ, іє і СТРУХЛІТИ, іє, док. Стати трухлявим, трухлим. Під час війни дерев'яна обшивка водозливу струхлявіла, і весняні води прорили під містком прірву (Добр., Тече річка.., 1961, 13); Одні [хати] давно відслужили своє, струхлявіли, розсипались, та на їхньому місці виросли інші (Цюпа, Краяни, 1971, 24); * Образно. Федір вірить: Олекса - не верболіз. І хочеться, щоб не скришилась і не струхлявіла з літами його душа (Мушк., Серце.., 1962, 130).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | струхлявію | струхлявіємо |
2 особа | струхлявієш | струхлявієте |
3 особа | струхлявіє | струхлявіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | струхлявів | струхлявіли |
Жіночий рід | струхлявіла | |
Середній рід | струхлявіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | струхлявіймо | |
2 особа | струхлявій | струхлявійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | струхлявівши |