стомлювати
СТОМЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко СТОМЛЯТИ, яю, яєш, недок., СТОМИТИ, стомлю, стомиш; мн. стомлять; док., перех. і без додатка. Доводити до втоми; натомлювати. Яскраве електричне світло стомлювало очі (Трубл., Шхуна.., 1940, 160); Вечорами довгими осінніми, як вже стомить мене робота, - заберу обойко [синів] до себе та почну.. навчати (Вовчок, І, 1955, 274); Три дні й чотири ночі безперервного бою з офіцерством і гайдамаками стомили робітників (Довж., І, 1958, 59); // Викликати нудьгу, нехіть і т. ін. своєю одноманітністю, довготривалістю. [Василина:] Два місяці на курорті? [Ага:] Два місяці. Це так стомлює (Корн., II, 1955, 245); Довга божа служба стомила дівчаток (Донч., III, 1956, 27).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стомлюю | стомлюємо |
2 особа | стомлюєш | стомлюєте |
3 особа | стомлює | стомлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стомлюватиму | стомлюватимемо |
2 особа | стомлюватимеш | стомлюватимете |
3 особа | стомлюватиме | стомлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стомлював | стомлювали |
Жіночий рід | стомлювала | |
Середній рід | стомлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стомлюймо | |
2 особа | стомлюй | стомлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стомлюючи | |
Минулий час | стомлювавши |