стерновище
СТЕРНОВИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що стернище. Заграва розгоряється, піднімаючись вище і вище в небо. Тимкові добре видно голову коня і стерновище, по якому він їде (Тют., Вир, 1964, 354); Мчав її [Галю] Уралов тими просторами, де навіть земля світилася сонячним блиском стерновищ (Гончар, Тронка, 1963, 296).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стерновище | стерновища |
Родовий | стерновища | стерновищ |
Давальний | стерновищу | стерновищам |
Знахідний | стерновище | стерновища |
Орудний | стерновищем | стерновищами |
Місцевий | на/у стерновищі | на/у стерновищах |
Кличний | стерновище | стерновища |