спілість
СПІЛІСТЬ, лості, ж. Якість і стан за знач. спілий. Збирання льону [треба] провадити в ранній жовтій спілості (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 224).
^ Спілість грунту - стан грунту, готового під посів або посадку сільськогосподарських культур. Весняне переорювання провадять при нормальній спілості грунту і відразу ж пускають борони або шлейфи (Овоч., 1956, 61); Спілість лісу - стан лісу, придатного для використання.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спілість | спілості |
Родовий | спілості, спілости | спілостей |
Давальний | спілості | спілостям |
Знахідний | спілість | спілості |
Орудний | спілістю | спілостями |
Місцевий | на/у спілості | на/у спілостях |
Кличний | спілосте | спілості |