спротивитися
СПРОТИВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. спротивляться; док . 1. Стати противним, осоружним; остогидіти. [Вартоломей:] Доки ти була пановою полюбовницею, доти я тебе й почитував; а тепер, як ти панові спротивилась, то й я тобою гидую (Кроп., III, 1959, 76); Вже їй і робота спротивилась, нудно їй стало самій у хаті (Григ., Вибр., 1959, 320).
2. Не погодитися з ким-, чим-небудь; запротестувати проти когось, чогось; вчинити опір комусь. - Чи батько твій та мати не спротивляться, як я прийду до тебе з старостами? - спитав Роман (Н.-Лев., VI, 1966, 341); Ціла хвиля народу разом кинулась до сіней, але Йон енергічно [енергійно] спротивився: він буде пускати лиш по одному, по двоє (Коцюб., І, 1955, 282).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спротивлюся | спротивимося |
2 особа | спротивишся | спротивитеся |
3 особа | спротивиться | спротивляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спротивився | спротивилися |
Жіночий рід | спротивилася | |
Середній рід | спротивилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спротивмося | |
2 особа | спротився | спротивтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | спротивившись |