сплюгавитися
СПЛЮГАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. сплюгавляться; док., рідко. Стати зганьбленим, заплямованим. Рука твоя кривдов [кривдою] сплюгавиться, Переміниться в злобу любов (Фр.. X, 1954, 74).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сплюгавлюся | сплюгавимося |
2 особа | сплюгавишся | сплюгавитеся |
3 особа | сплюгавиться | сплюгавляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сплюгавився | сплюгавилися |
Жіночий рід | сплюгавилася | |
Середній рід | сплюгавилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сплюгавімося | |
2 особа | сплюгавися | сплюгавіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | сплюгавившись |