спланування
СПЛАНУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спланувати.
2. Розташування окремих частин чого-небудь стосовно одна одної. Він придивлявся не тільки до загального спланування парку, але і до кожної рослини зокрема (Ле, Право.., 1957, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спланування | спланування |
Родовий | спланування | спланувань |
Давальний | сплануванню | сплануванням |
Знахідний | спланування | спланування |
Орудний | сплануванням | сплануваннями |
Місцевий | на/у сплануванні | на/у сплануваннях |
Кличний | спланування | спланування |