скудельниця
СКУДЕЛЬНИЦЯ, і, ж. У старовину - глибока широка яма, в якій ховали померлих від масових епідемій, голоду і т. ін.; кладовище для масових поховань. Обидві ці могили відносяться до епохи Київської Русі і, видимо, являють собою скудельниці - братські могили, в яких ховали жертви епідемій або воєнних сутичок (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 468).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скудельниця | скудельниці |
Родовий | скудельниці | скудельниць |
Давальний | скудельниці | скудельницям |
Знахідний | скудельницю | скудельниці |
Орудний | скудельницею | скудельницями |
Місцевий | на/у скудельниці | на/у скудельницях |
Кличний | скудельнице | скудельниці |