скапустити
СКАПУСТИТИ, ущу, устиш, док.., перех., розм. 1. Зробити непридатним для користування; зіпсувати.
2. Порушити, перервати хід чого-небудь, перешкодити здійсненню чогось. Він готовий був навіть скапустити виставу, аби б тільки дошкулити товаришеві (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 213); Кудлатий охоронець все це діло й скапустив (Ковінька, Кутя.., 1960, 32).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скапущу | скапустимо |
2 особа | скапустиш | скапустите |
3 особа | скапустить | скапустять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скапустив | скапустили |
Жіночий рід | скапустила | |
Середній рід | скапустило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скапустьмо | |
2 особа | скапусть | скапустьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скапустивши |